Жив колись в Хоролі Вася.
Усі його називали журналіст. З самого дитинства все рознюхував і писав у шкільну газету.
Писав про те як піонери курять, про те, шо Катька з 9-Б непрілічними речами в туалєті не проти заняться. Шо директор школи заставляє завхоза власні «Жигулі» ремонтувать…
Все писав.
Щоправда не все пропускали до друку. Часи були такі.
Якийсь час він даже самвидавом робив «Шкільний вісник» і роздавав його на перервах. За це йому по поведінці ставили «неуд», а інколи герої статей ловили Васю після уроків і відводили «на науку» за гаражі.
Вопщім, як закінчував Вася школу, то всі вчителі раділи, а директор даже просльозився.
І поїхав Вася вчитися на журналістику.
Вопщім, через чотири роки як приїхав додому — не впізнать! Столицею пахне, в костюмі, говорить красіво, вже па-рускі.
І як пішов по цій стязі, то десь вже холдінгом командує.
Заслужений увесь. Єдине, що статей більш нема. Чогось…
Сусіди питали його маму (коли вона ще жива була) про ті статті, бо ж ловкі статті писав Вася, но мама відмахувалася, казала, шо просто її Вася жизнь нарешті пОйняв.
Руслан Горовий
