Суспільство

Війна руйнує всі міфи

Війна — це коли ти вже майже 2 місяці воюєш, а додому продовжують приходити з воєнкомату. Війна — це коли ти виконуєш свій обов’язок, а сцикливий мусор вдома шиє тобі нову справу по СЗЧ. Війна — це коли на складах гниє купа зброї і техніки, а ти бігаєш з ремонтним калашматом і їздиш на роз*обаному нісанчику, купленому волонтерами. Війна — це коли починаєш бачити різницю між баригами і ідеалістами.

Війна — це коли на гражданці твоїй дівчині різні шакали кажуть: «покинь його, якщо зажмуриться будеш страждати» і мовчки сподіваються зайняти твоє місце. Війна — це коли ти їдеш з надією «жмурити» сєпарів пачками, а більшу частину часу є*луєш або копаєш унилі дирки в землі.

Війна — це коли всі тебе уявлять гордим воїном, а в реальності ти більше схожий на бомжа. Війна — це коли ти борешся з собою, коли страх, лінь, біль, інстинкт самозбереження кажуть тобі: «Ні! Не треба!», а ти робиш крок вперед і відчуваєш, що ти правий. Війна — це коли тобі кажуть: «ви смертники! я за вас свічку в церкві поставлю!», а ти зі зневажливою ухмилкою продовжуєш робити свою справу.

Війна — це коли мінометний обстріл скидує всі маски і показує, хто є хто – хто герой, а хто хуйло. Війна — це коли ти ставиш розтяжку і розумієш, що якщо ти щось затупив, то можеш відправитись на небо. Війна — це коли врятована дворняга стає єдиною згадкою про людяність. Війна — це коли практика руйнує всі міфи і байки.

Війна — це коли закон природнього відбору повністю не працює. Всі тупі, криві, косі, тотальні довбойоби доживають до кінця, а розумні і хоробрі хлопці кладуть свої кості. Війна — це коли розчаровуєшся в матеріальному, коли бачиш спалені хатки мільйонерів, мусорів і депутатів, розуміючи, що немає сенсу накопичувати барахло, що варто цінувати інші речі – хоробрість, любов, дружбу, вірність, добро.

Війна — це коли ти часто чуєш лицемірні відмазки. Війна — це коли ти втрачаєш побратимів під час шаленого обстрілу, а у новинах тобі підор з прес-центру АТО каже: «втрат немає, все тихо». Війна — це коли бачиш контраст, коли приїжджаєш на ротацію і бачиш ці похмурі лиця, порівнюючи те, що ти пережив і унилі проблемки маленьких людішок.

Війна — це коли в соцмережах герої пі*дять про священну війну проти «москалів», а самі тихенько відкупляються від призову. Війна — це коли кожен намагається тебе повчати. Війна — це коли люди, які панічно бояться висоти, лазять по дахах і шукають позицію для ПТУРа. Війна — це коли пожежами можна милуватися. Війна — це коли граєш в лотерею зі своїм життям. Снаряга, навики, звання і статуси не врятують тебе від випадкового осколка.

Війна — це коли лізеш на дах, який прострілюється, щоб дозвонитись до рідних. Війна — це коли вишколені і озброєні армійці, яких привезли тобі на зміну кажуть вчорашнім школярам і студентам – «Пацани не їдьте, без вас нам пі*да!» Війна — це коли частина людей хоче нажитись, частина хоче перемогти, а решті просто по*уй.

Сергій Лукащук

P.S.
Все начеб то вірно написав цей бармен sз Бершаді — злісно, жовчно. Але невже серед українців стільки нікчем і негідників, як випливає з цього тексту? Невже війна — тільки оце?

Петро Антоненко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.