Я вирішив дослідити ситуацію, в яку доводилося багатьом потрапляти: «Як ця людина може бути симпатиком Зеленського?»
Особливо мене цікавило поширення таких випадків.
Коли спробував зібрати спільні мотиви, типові емоції та особливості аргументів, то сформувався узагальнюючий висновок, який метафорично можна визначити наступним чином: «Вони всі в тій чи іншій мірі є «тіньовиками».
Тобто, в їхньому житті та діяльності присутня потужна позалегальна складова. Це і підприємці, і митці, і викладачі, що продають оцінки, і студенти, що оцінки купують, і всі, хто так чи інакше умовами успадкованого життя змушений перебувати в «тіні» нормативного поля.
Якщо врахувати, що масштаби «тіні» в Україні за різними оцінками сягають понад 60%, то зрозумілою стає «популярність» Зеленського.
Ця обставина, до речі, пояснює і негативне сприйняття Порошенка, і є свідченням, що боротьба з «тінню» в країні успішно велась: декларування, тендерні процедури тощо.
Тому, коли «просунутий» рекламщик мені розповідає, що він хоче змін, я розумію, що він хоче відновлення «тіньових» транзакцій.
І так у всьому.
Найгірше, що цих «прихильників» абсолютно не лякає можливий хаос і втрата державного управління – бо це стихія «тіні».
P.S.
Забув про таксистів. Додайте сюди ще й цю велику армію.
Валентин Ткач
