Старість починається не з серця і не з очей. Старість починається з ніг, рук та губів. Іншою стає хода. Це втома ніг від пройдених доріг, від бездоріжжя і розпуть.
Витоншуються і бліднуть уста. Їхні кутики опускаються під вагою промовлених і замовчуваних слів.
Стають вузлуватими руки. Це вузлики пам’яті – що вони брали і що віддавали. Що облаштували, а що залишили напризволяще…
Мирослав Дочинець
