Перед тим, як розказати потішну історію, наведу свіжу цитату Ілона Маска на захист свободи слова в цілому і Паші Дурова зокрема:«POV: на дворі 2030 рік, у Європі вас стратять за те, що ви лайкнули мем». Маск не згадує, що не в 2030, а в 2022-2024 роках в росії за уподобайку під мемом дають по 6-8 років тюрми. Не може Маск плювати на руку, що його годує.
Але про історію, яка добре характеризує таких псевдо-борців за свободу слова, як Маск.
Якийсь час у Великій Британії було обмеження на ввезення іноземної валюти – не більше 5000 дол США. І от в порт Ліверпуля прибуває із Нью-Йорка пасажирський лайнер. Одна леді страшенно хвилюється. Сусід на прогулянковій палубі в шезлонзі це помічає: у чому річ, леді? Я можу вам чимось допомогти?
Супутниця хвилинку подумала і майже з відчаєм: розумієте, я везу 10 000 доларів. Якщо мене викриють…
— Слухайте, вашій біді легко зарадити. Ви мені дасте 5000 доларів і у вас буде дозволена сума. А згодом за адресою, що ви вкажете, я вам їх віддам.
Вибір був невеликим: або пан або пропав – віддала.
Сходять на берег – перед митним постом чоловік-рятівник, грюкаючи двома великими чемоданами, раптом голосно кличе інспектора і каже: «Ось ця жіночка дала мені 5000 доларів, щоб провезти незаконно свої 10 000. Я патріот Британії, я не хочу, щоб до кінця моїх днів мене мучила совість».
Тут інспектори набігають – швидко підтверджується факт шахрайства, чоловікові дякують і з почтом проводжають у місто, а на жіночку складають протокол про вилучення 10 000.
Через тиждень у дім контабандистки-невдахи позвонили. На порозі стояв той самий чоловічок-патріот.
— Чого вам ще?
— Я тільки на хвильку зайду і все поясню.
У вітальні гість дістає з кишені 15 000 доларів: «Це моя подяка за те, що ви мені допомогли провезти в чемоданах 3 мільйона доларів».
Віктор Лешик
