Я й сам не до кінця розумію, що цей термін – жлобство – означає. Просто я уважно переглянув ціни на оренду квартир під час фіналу Ліги чемпіонів, де наші богобоязні люди просять по 30-40 тисяч за одну ніч…
Готелі просять по 120 тисяч, 150 тисяч.
За одну ніч!!!!
Мене це вкурвило, бо не матиму де ночувати в Києві в ці дні. Я вже давно спостерігаю за всім цим і хотів би нарешті вголос поговорити про те, чому ж наші люди такі нікудишні?
Жлобство на жлобстві і жлобством поганяє.
Усі на всіх наживаються. Захланність на кожному кроці.
Таке враження, що метою наших людей є здерти три шкури один з одного. Культ наживи. Зрубати чим побільше бабла, ніби ти останній день на землі живеш.
Ми не є щедрі люди.
За кордоном купляєш булочку чи круасан – там щедро дадуть начинку чи джем, аж виливається. У нас – дадуть два грами, ніби горобчик насрав.
Ми не є щедрі люди, скажу я вам.
Отут грядочку посію для себе, а отут – на продаж. Собі – все натуральне, а на продаж – буду підсипати нітратами, бо то на продаж.
Жлобство!!!
У всьому світі перед святами ціни падають, а в нас перед святами деруть усе втридорога.
З отаких-от маленьких ілюстрацій (смішних навіть) виростає доволі цікава і незручна тема: ЧОМУ МИ ТАКІ? Чому ми здираємо три шкури один з одного? Звідки йде оця деградація людей, захланність, бажання нажитися?
Остап Дроздов
