Учора вилучила з друзів у соціальній мережі одну досить популярну у ФБ-літературних колах жінку, яка написала в себе на сторінці, що вона ніколи не прийме в друзі тих, хто звертаються до неї з пропозицією подружитися «мовою агресора».
Як на мене, це абсолютний маразм, до того ж спрямований на внутрігромадянську ворожнечу. По-перше, російськомовна людина може бути прекрасним другом і всебічно розвиненою особистістю, в той час як україномовна — останньою падлюкою, злодієм, вбивцею і т.п.
СУДЯТЬ ПО ВЧИНКАХ.
По-друге, людина взагалі може бути далекою від укр. мови в силу того, що вчилася в російській школі, приїхала звідкілясь, де не вивчали укр. мову, і т.п.
ВОНА НЕ МОЖЕ МИТТЄВО ВИВЧИТИ нашу мову, навіть якщо дуже захоче, бо, крім класичних труднощів, народ у нас у цьому плані досить жорстокий: якщо в Європі хіба що осміхнуться на нашу недолугу англійську, то згадайте , як глузували з відомого персонажа (далеко не рядового!), котрий щиро й уперто хотів вивчити українську, але в нього це не виходило!..
Ось і думає простий смертний російськомовний, що , ніж виставляти себе на посміховисько, краще вже говорити, як є, адже його все одно розуміють!
Харків — місто здебільшого російськомовне, і друзів російськомовних у мене, мабуть, більше, ніж україномовних, АЛЕ Я НІКОЛИ НЕ ВВАЖАТИМУ ПЕРШИХ НИЗЬКОСОРТНІШИМИ ЗА ДРУГИХ ТІЛЬКИ ЗА МОВНОЮ ОЗНАКОЮ! НІКОЛИ!!! Більше того, на знак поваги ( щоб не створювати складнощів для їхнього розуміння мене) спілкуватимусь із ними їхньою ж мовою, яку знаю не гірше, ніж рідну українську.
І ще: Я ДУЖЕ ЛЮБЛЮ НАШУ МОВУ, Я ПИШУ УКРАЇНСЬКОЮ, АЛЕ ЩО РОБЛЯТЬ ЗАРАЗ ІЗ НЕЮ т.з. «НОВАТОРИ»?! Це вже далеко не та солов’їна, друга за мелодійністю в світі після італійської мова Олеся й Симоненка, Сингаївського і Ліни Костенко!
Виявляється, я ПОЕТКА ( асоціації з «барсетка», «танкетка», «шкарпетка» — в поетів асоціативний ряд, як відомо, насамперед пов’язаний із римою)!. А ще я МИСТКИНЯ (жах якийсь!), ЧЛЕНКИНЯ творчих спілок і БОРЧИНЯ за чистоту рідної мови (борюся!)!!!!!
Господи, та куди ми котимось!
І ще: мені дуже не подобається, коли про мене кажуть «ПАНІ» — ну, яка я пані з моєю пенсією! Та навіть у нашому Гімні говориться, що вважати так зарано, оскільки дієслово «запануєм» вживається у майбутньому часі.
Правда, наше суспільство суцільних панів і панн (по ТБ нерідко показують або брудного у гнійних виразках ПАНА, або обшарпану ПАНІ, що жебрає на вулиці) вже звикло до такого возвеличення, а я все ще ні. ТОМУ НАЗИВАЙТЕ МЕНЕ ПО ІМЕНІ, будь ласка, якщо ви мені справді друзі.
Наталія Матюх
