Дивитись на панораму нічних вікон – це як оглядати Всесвіт. Світ для нас – лише ті вікна, котрі здатні розгледіти наші очі. З них ми складаємо сузір’я і намагаємось вгадати свою долю за зодіаками чужих вікон.
Кожне світло – вікно.
За кожним вікном – людина. Люди розпалюють вікна своїх квартир наче сигнальні вогні на безлюдних островах, в надії, що хтось пропливатиме повз, побачить світло і врятує їх. Або хоча б звабиться на запах випічки.
Світло розширює наш світ, і тому я люблю ввечері повмикати світла по всій хаті, максимально окреслюючи межі мого існування. Люблю максимально бачити, знати і відчувати, іноді аж до захланності. Висвічувати з темряви людей і явища. Люблю мати світло.
Дивитись на панораму нічних вікон – це як спостерігати обіцянку, що все буде добре. Треба тільки жити і дивитись.
І світити своїм вікном.
Володимир Гевко
