Ніна КОСТЮК народилася в селі Мала Дівиця Прилуцького району.
З дитинства пише вірші, тому поезія стала невід’ємною частиною її життя. Під час навчання у школі брала участь у різноманітних літературних конкурсах, друкувалась у газеті «Прилуччина».
У 2005 році стала лауреатом обласного огляду-конкурсу з пропаганди рідної мови в номінації «Літературна та журналістська діяльність». У 2010-му з відзнакою закінчила магістратуру історико-юридичного факультету Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
В 2013 році стала дипломанткою І ступеня Прилуцької літературно-мистецької премії імені Любові Забашти «Квіт папороті»; нагороджена дипломом І ступеня на обласному літературному конкурсі «Духовні святині Чернігівщини», присвяченому 1025-й річниці Хрещення Русі. Також у цьому році побачила світ поетична збірка «Втаємничені слова».
***
Три веселки над змореним небом:
За дощами, між хмарами й сонцем,
Простяглися веселим вертепом
До душі крізь прозоре віконце.
Три дороги для доленьки-долі,
Золоте перехрестя, як щастя,
У нестримному танці сваволі
Не згубитись йому, не пропасти.
Три години лишились до ночі:
Усміхнулось п’янке надвечір’я,
Спалах влився в смарагдові очі
Й нескоримого Фенікса пір’я.
***
Підкралася ніч ходою гепарда:
Квітнуть фіалки на килимі неба, –
Птахом злетіла пульсуюча правда,
Кинула в темряву зоряні стебла.
Місяць блукає у дивній задумі,
Шепотом квилить невидима свита,
Поруч у радості вічній і в сумі,
Водами долі, здається, омита.
***
Смак перестиглий на губах…
Душа – танцююча пантера, –
Що притаїлась у клубках
Тунелів часу, мов галера.
Дощу краплини завмирають,
Коли лаштують вихід грому.
І поруч ніби пролітають
У переплетенні гінкому.
А потім буде ніжна тиша
Та золотавий усміх літа,
Один-єдиний в світі лише,
Його ніким не підкорити.
***
Любов цвіте в садах Семіраміди,
Пелюстки промовляють полум’яно,
Між крилами спокусниці Іріди
Злітають аж до місяця слухняно.
Пустелею розсіюються чари,
Медові далі тонуть у спокусі,
Вітрами розподілені на пари,
Нескорені у задумах чи в русі.
Хвилини зупиняються між кроків,
Голублять час прозорими руками,
У істинах теперішніх пророків
Звиваються живильними струмками.
Ніна КОСТЮК
