Олександр Сопронюк хоч не часто ступає босими ногами у лагідну воду Десни, проте його присутність на березі Великої Ріки – то велика втіха всім, хто розуміється на Слові. У початках і серединою 90-их XX ст. на нього дивилися як на незбагненний феномен: Олександр Сопронюк. Аж сьогодні, понад двоє десятиліть, можемо скласти про нього й інакшу візію, – побачивши його з уже виданою ошатною власною поетичною книжкою в руках, наслухаючись, що мріє поновити газету «Слово».