Розпочинаючи навесні 1853 року «христовий похід» проти Османської імперії з богоугодною метою визволення слов’янського православного населення з-під гніту іновірців, російський самодержець Микола І навіть уявити не міг, що загонить себе і Росію у такий глухий моральний, економічний і політичний кут, з якого вихід може бути тільки один – смерть.