Браво, Оксана Забужко!
Слухаю цю непересічну жінку на 5 каналі — і розумію, чого мені так не вистачає в інформаційному просторі — живого слова, несподіваних асоціацій, гострого розуму, відчуття часу, пропущеного через призму особистого досвіду…
Київ, вулиця Тарасівська.
Стою за кавою. Попереду дві дівчинки студентки.
— От я тільки через те буду за Зеленського голосувать, що на нього стільки бруду ллють. За три тижні шо тільки не говорять, — каже одна.
Коли з відчаю опускаються руки – це ще не значить, що ти опустився на коліна. Коли ти впав на коліна – це ще не значить, що впав твій дух.
