Встати вранці! «Построїти-пошикувати» дорогих подружок. І чкурнути до лісу. Слухайте, та тут, виявляється — справжня зима! Присягаюсь, була здорова ідея — просто погуляти, насолодитися спокоєм і «видихати» святкові обіди… Але кума Інна так не вміє. «Випадково» у неї з собою трапилася корзина, а в ній — вишита скатертина, а в ній — все, що треба за таких випадків…
9 січня – День народження Сергія Параджанова… Назва моєї дипломної роботи «Фініш» була для мене багатозначною. Це був фініш чотирирічного навчання в інституті кіно, це був фініш найліпших, веселих і безтурботних студентських років та фініш холостяцького життя. У жовтні захистив диплом, у листопаді дружина одягла мені обручку. Це не автобіографічна оповідка. Це не про мене. Я тло, як тло в живописному портреті, як пейзаж з леонардо-да-вінчівського портрета Мони Лізи, як інтер’єр сєрово-єрмолівського портрета, як дуб і спис із прапором, або штоф із чаркою з народних Мамаєвих парсун.
