Український футболіст Артем Довбик, що грає в іспанській Ла-лізі за клуб «Жирона», постійно забезпечує кілька бригад ЗСУ fpv-дронами, квадрокоптерами, автомобілями, генераторами та всім необхідним. І Артем, і його батько та агент — дуже скромні люди, які ніколи не афішували свою допомогу, але вона надходить давно і у великих об’ємах.
Чому практично нічого не пишу про події на фронті? Або пишу вкрай мало? Тому що мені на відміну від тисячів «експертів» у соцмережах бракує достовірної інформації-пазлів, щоб скласти хоча б основну частину картини. Тому не спішу впадати в ейфорію при черговому збитому російському літаку, бо не знаю скільки нових літаків ворог може надати своїй армії протягом місяця.
Дивно, що в Україні майже не обговорюють статтю Джонатана Літтеля для «Української правди» про те, кого уважати українським письменником. Найзагальніше: Літтель уважає мову і думку самого письменника про приналежність до певної літератури недостатніми. Тож, якщо вірити Літтелю, всі письменники, народжені в Україні або українського походження: і Юліуш Словацький, і Бруно Шульц, і Анна Ахматова, і Костянтин Паустовський, і Владімір Маяковський, і головне — Міхаіл Булгаков — є українськими письменниками.
«Сам не знаю, як це сталося, що я не встиг порахувати своїх років, зморщок на своєму обличчі, карбів у серці про все це нагадали мені сьогодні два стрункі ясени, що густим гіллям заступили потрухлий готичний будиночок на передмісті. Зупинивсь я перед ними, з широкої дороги йдучи, зупинився на стежці своєї юності і не дійшов краю.
