Ексклюзивна хвиля

Чому наша земля безцінна?!

Мало хто знає, що висота чорнозему напряму залежить від глибини цивілізації. Адже чорнозем — це продукт життєдіяльності людей. Природа створила глину, пісок, каміння, торф, а чорнозем, ГУМУС, виростили люди.

Гумус — перегній, органічна речовина, що утворилася завдяки життєдіяльності людей з решток відмерлих організмів, рослин, а також результату життєдіяльності організмів, які переробляють ці рештки, розкладаються.

Тобто, можна лише уявити, скільки тисячоліть трудилися люди на кожному сантиметрі цієї землі, щоби залишити нам у спадок це безцінне багатство!

Відомий ґрунтознавець В.В.Докучаєв писав, що чорнозем дорожчий за золото, дорожчий за вугілля. У Міжнародному інституті метрології в Парижі поряд з еталонами метра, кілограма та інших мір є моноліт чорнозему з Воронезької області, як еталон найродючішого ґрунту в світі. А ми знаємо, що Воронезька область – то споконвіку наша, українська територія.

Мало хто задумується над тим фактом, що коли на території нинішньої Європи ще тільки танув великий льодовик, на нашій території вже розвивалась велика землеробська культура. Люди вже сіяли і збирали зернові та бобові. Вони обробляли землю, орали її оленячими рогами та зрізали врожай кам’яними серпами. Ще задовго до бронзового віку.

Це були наші предки орії-арії, які поклонялися богові землеробства Ору. До речі, ті, хто так волів примазатися до великої арійської раси, — гітлерівці, вивозили наш чорнозем ешелонами. Під керівництвом німецьких агрономів наші полонені знімали верхній, найродючіший шар гумусу. Його німці вивозили, здобрюючи свої руді глинисті поля.

І що ж?
Наш чорнозем там не прижився, помер і розвіявся чорним пилом. Оце ще один важливий факт, чому наша земля може належати тільки нам. Бо наш гумус живе лише тут, де він виник, нашарувався. Ґрунти – органічно-мінеральний продукт багаторічної спільної взаємодії мільярдів живих мікроорганізмів, які тісно пов’язані між собою і не можуть жити відірваними від своєї екосистеми.

Зараз, коли для нас все більше привідкриваються знання про, так звану, трипільську культуру, ми можемо осягнути, якого значення наші предки надавали землі. Той скарб, який вони виростили і лишили нам у спадок, справді не має ціни. Один німецький філософ (не пригадаю імені) говорячи про надзвичайно багату й родючу землю України, писав, що тисячоліттями приводилися в рух цілі держави і війська, щоб завоювати цю територію.

Отож, наш чорнозем неможливо завоювати, не можливо вивезти, його можливо лише…. видурити у довірливих людей. Для цього теж приводяться в рух цілі держави. Залишалося тільки привести до влади в Україні абсолютно аморальних владців, які готові продати наш найцінніший спадок за три срібники… Ми житимемо на цій території і не матимемо права користуватися своєю землею. Не зможемо уберегти її від виснаження і грабіжницького використання. А ще не матимемо доступу до безцінного культурного шару, що лежить буквально у нас під ногами — велика кількість поселень і протоміст, які ще чекають на дослідження.

До речі, 4 лютого виповнилось 124 роки як чеський археолог Вікентій Хвойка розкопав залишки стародавніх поселень поблизу селища Трипілля, що на Обухівщині. Із розписним керамічним посудом і двоповерховими (!) будинками! Він першим запровадив до наукового обігу її як Трипільську. Але як називали себе наші далекі предки, котрі сіяли тут зерно ще задовго до єгипетської і шумерської культури, ми не знаємо. І це ще належить вивчати.

А ще нам потрібно читати Анахарсіса — скіфського мудреця. Він повчав царя Персії Креза, і грецького царя, і фракійських, і юних принців, як правильно керувати державою. Його листи до цих правителів — безцінний скарб. Анахарсіс писав: «Можна купити і продати все (армію, будинки, людей, коней, худобу, зброю, золото ), окрім, землі, на якій існує держава».

«Вся земля у нас належить всім. Все, що вона приносить сама по собі, ми приймаємо, а до того, що приховує, ми не прагнемо. Оберігаючи нашу худобу від диких звірів, натомість ми отримуємо молоко і сир. Зброєю ми користуємося не для того, щоб нападати на інших, але в разі потреби для оборони». (Із листа Крезу, царю Персії)

Скіфія була найпотужнішою державою, яку боялися усі. Скіфи розбили навіть армію Зопіріона — полководця Македонського. Розгромили і військо Дарія (512 рік до нашої ери), які мали необережність спробувати завоювати Скіфію.

У Скіфії не було приватної власності на землю. Усі були рівними. «Інакше були б конфлікти, які б послаблювали державу», — повчав Анахарсіс.

І це теж наші славні предки, які берегли для нас цю землю. Ось у кого маємо вчитися. І не треба вигадувати, як будувати сучасну державу, просто достатньо керуватися їхніми настановами.

А листи Анахарсіса потрібно читати. У школі вивчати і політикам у примусовому порядку нав’язувати.

Зінаїда Куценко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.