22 роки тому загинув В`ячеслав Чорновіл. Я працював у Русі, коли він там був співголовою. Взагалі до Руху він пристав у період виборів президента 1991 року. Вже не пам’ятаю подробиць як саме, але йому запропонували висунутися від Руху. Він взагалі дещо іронічно ставився до цієї організації. Та коли побачив у процесі виборів масовість і організованість Руху, то від своєї іронії відмовився.
Після програшу на виборах, але перемоги на референдумі за незалежність, Чорновіл протистояв рухівській верхівці, яка пропонувала стати опорою тодішнього президента Леоніда Кравчука. Чорновіл наполягав на тому, щоб Рух перебував у опозиції до влади. Голови крайових організацій підтримували Чорновола. Як на мене, Чорновіл був правий. Хоча і не скористався можливостями і рейтинг Руху незабаром значно знизився. Тоді вибрали трьох співголів — Чорновола, Гориня і Драча. Але Чорновіл був найпопулярнішою фігурою в Русі.
Що він був за чоловік?
Дуже коректний у спілкуванні із співробітниками. Кожного називав на ви, ніколи не хамив, не панібратствував. Уважно прислухався, коли в когось із працівників були якісь потреби. В нього не було жодної краплі зверхності, снобізм був зовсім відсутній.
Він був класним полемістом, гаряче відстоював свою точку зору. Хоча дуже нетерпимо ставився, коли хтось плів якісь дурниці. Я був свідком того, як Чорновіл перебивав когось із голів крайових організацій, коли той говорив нісенітниці.
Нині ходить багато розмов. Мовляв, якби Чорновіл не загинув, то Україна була б іншою. Про нього існують такі собі уявлення як про билинного лицаря, який би одноосібно змінив нашу країну. Насправді, це ілюзії. Одна особа не може змінити цілу країну. Вона була б такою, як є. Бо совок у наших головах не вивітрився досі.
Що стосується його загибелі.
Є книжка, яку я проглядав. Не пам’ятаю автора. Там відслідковуються суперечливі і підозрілі факти цієї історії. Але залізних доказів вбивства там нема. Просто сумніви і припущення. Існує уявлення, що Чорновіл був небезпечний для Кучми як суперник. Насправді це не так. Бо рейтинг Чорновола на той час складав десь нижче 5 відсотків. Тому суперником він бути не міг.
Єдиний момент, який міг викликати у Кучми тривогу, це те, що Чорновіл вів переговори з Ющенком про підтримку його від Руху. Ющ на той час був дуже популярним, а Рух все ще залишався потужною політичною силою. Тому це могло бути небезпечним для Кучми.
Чи могли через це вбити? Хто ж його знає? Оно, голова секретаріату Руху Михайло Бойчишин зник, його так і не знайшли. А він взагалі не був політиком. Кому він був потрібний? А хто ж його знає? Тому можуть бути якісь кулуарні мотиви вбивства Чорновола.
Але це припущення.
А загалом народу хочеться вірити, що билинного лицаря вбили підступні вороги. Він, бачте, ну, ніяк не міг загинути в банальній автомобільній аварії…
В середині 90-х Рух розколовся. Оскільки Чорновіл мав дуже великий авторитет, підкріплений його дисидентською діяльністю, а потім і трагічно загинув, то в народі склалося враження, що якісь зрадники «киданули» Чорновола і розвалили Рух. Я на той час уже не працював у Русі, але знаю деякі подробиці. Насправді заворушення в Русі почалися з того, що Чорновіл заявив газеті «Московские новости», що Рух нікого не висуватиме не виборах президента, адже це «не наше весілля». Коли, мовляв, політична партія не висуває кандидата в президенти, то це значить — вона деградує. Відтоді і почалися голоси невдоволених.
Певне, сам Чорновіл не висувався, бо боявся програти, адже рейтинг був низьким. А висунення іншого кандидата могло означати, що той стає лідером організації. Цього Чорновіл, можливо, не хотів. Тому, врешті, «відкопав» підстаркуватого Удовенка і висунув його.Той набрав дуже мало на виборах. Ну, і далі тривало кипіння в середині партії аж до розколу.
На всяк випадок.
Я не претендую на істину в останній інстанції. Я можу помилятися. Я просто дав не міфологізований погляд на Чорновола. Хтось може з чимось не погодитись. Але не висуваймо один одному докорів чи підозр. За всіх його недоліків Чорновіл залишається видатною фігурою в нашій історії. Хай спочиває з миром.
Юрій Луканов
