Громадське об’єднання «Детектор медіа» представило в «Укрінформі» звіт за результатами вимірювання «індексу інформаційного впливу Кремля» у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чеській Республіці.
Дослідження оцінює спроможність уряду Російської Федерації впливати (ініціювати, змінювати) на процеси в інформаційному просторі (виробництво, обмін та споживання інформації) інших країн.
За словами програмного директора «Детектора» Романа Шутова, визначаючи «індекс інформаційного впливу Кремля», експерти зважали на три головні виміри: політичний, медійний та вимір громадянського суспільства включно з церквою. За шкалою від 1 до 100: чим більший індекс – тим більше таких можливостей впливати на інформаційні процеси тієї чи іншої країни.
Як вираховували індекс? Опитуванням, які експерти проводили у згаданих чотирьох країнах упродовж лютого-березня. Для цього розробили спеціальну анкету з 33-ох запитань.
– За опитуванням, – пояснює Роман Шутов, – бачимо, що найбільші можливості впливати на інформаційні процеси Кремль має в Угорщині (значення індексу 61). Далі йде Грузія (54), Україна (49), Чехія (48).
В Угорщині, за висновками Шутова, Кремль має «хлібний лан» виключно завдяки проросійській риториці уряду цієї країни, а також через те, що угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. Водночас у Чехії, попри проросійськи налаштованого президента, інформаційна агресія Кремля зустрічає значний політичний опір. І то цілковита заслуга активного громадянського суспільства.
Програмний директор «Детектора медіа» безапеляційно переконує, що лідером у протидії кремлівській пропаганді є Україна. За його словами, у той час, коли в інших країнах лише шукають способи обмежити інформаційні можливості Кремля, в Україні вже діє відповідне законодавство, а громадські організації є регіональними лідерами в дослідженні пропаганди та інформуванні громадян про її небезпеку. І лише свавілля Кремля на окупованих українських територіях знижує показник індексу України до чеського.
Втім учасник української експертної групи, керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України Юрій Рубан поставив під сумнів українське лідерство в протидії Кремлю. І навіть застеріг від ейфорії та абсолютизації цифр.
– З того, що десь цифра 49, а десь 48, не слід робити висновок, що в чомусь в одній країні краще, а в іншій гірше, – зауважив чиновник. Закликавши: – Давайте будемо з цим обережними, це все ж таки експертні оцінки… Дослідження важливі тим, що стимулюють думку і змушують до порівнянь дій політиків і зусиль громадянського суспільства.
– Щодо методології, – додав він, то про те можна дискутувати, але вона – що позитивно – дає поштовх для роздумів і простір для пошуку.
Досить помірковано до презентованих результатів «індексації» поставився і науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань. Наголосивши:
– Росія використовує нашу схильність оцінювати більшість процесів у категоріях «зрада» і «перемога» для підриву демократії в Україні. З діяльністю підконтрольних Росії ЗМІ в Україні більш-менш ясно – ми розуміємо, що це є за видання і відповідно до них ставимося… Я значно більшу проблему бачу в тому, як Росія намагається маніпулювати тими ЗМІ, які не є проросійськими, як вона використовує наші внутрішні війни або наш політичний плюралізм.
Олексій Гарань застерігає про велику небезпеку в маніпулюванні умовами демократії для підриву самої демократії. Це, на його думку, звичайна тактика диктаторів. І цими прийомами диктатор сусідньої країни просто «розкошує» в Україні.
– Коли ми починаємо оцінювати події в категоріях «зрада» і «перемога», то очевидно, що врешті-решт переважатиме. Всі кричать про зраду. А Росія на цьому виграє. Процеси, які відбуваються в Україні, неоднозначні, але оцінювати їх лише цими двома крайніми категоріями не слід, – наголосив експерт.
