В глобальних соціо-політичних світах домінантно борються двоє основних концептів, що їх характеризують термінами «права» та «ліва» ідеологія. Перша базується на приматі індивідуального над колективним. Друга навпаки — вивищує колективне благо над індивідуальним.
«Праві» схильні до консерватизму, верховенства законності і права. «Ліві» — до руйнування консервативних концептів і постійного пошуку «вдосконалення людства» під нездійсненними гаслами «Свабода, Равєнство, Братства».
«Всі ми різні! І в тому є Божий задум» – кажуть «праві».
«Всі ми однакові, а бога – нєт» – кажуть «ліві».
Інь і Янь, Ерос і Танатос, Лєнін і Гітлєр, Попса і Панк, чізкейк і маца, Кока-Кола і Пепсі-Кола, песики і котики, а головне прутень і піхва свідомо чи не дуже, але роблять нас адептами «правої» чи «лівої» ідеології.
За моїм дослідженням в світі зараз із рахунком 100:2 гору беруть «ліваки».
Комсомолка Грета, соросовські гранти на продукування інформлайна, войовничий фемінізм, економічний глобалізм та політика мультикультурності заганяє «праву» ідеологію на маргінеси.
Імпічмент Трампу через ніби-то «українське питання по темі Байдена» — лише завуальована помста «ліваків» за те, що Трамп відродив «правий» дискурс в американській політиці, зауваживши в одній з промов, що «Майбутнє цивілізованого світу — за національними державами!»
Такого в сучасному світі не вибачають!!
Ось чому буквально за пару днів після цієї заяви в публічному просторі вигулькнула розмова тримісячної давнини (Зеленського з Трампом у липні цього року), яка й стала формальною зачіпкою (таким собі казус беллі) для початку процедури імпічменту.
Неперсоніфікований лівацький тоталітаризм переможно крокує по планеті, безжально винищуючи кар’єри, долі, а то й життя людей, що стоять у нього на шляху.
Як митець і адепт «правої» ідеології я відчуваю постійний тиск і неприкриту агресію з боку різних фундацій і персон, що одноосібно захопили інформаційний та культурний простір в Україні, безапеляційно та нагло диктуючи і нав’язуючи свої правила гри в мистецькому середовищі.
Як чоловік і батько п’ятьох дітей, я не захищений жодними законами, що регулюють моє право бачитися з ними і брати участь у їхньому вихованні. Боротьба «за права жінок і дітей» залишає для чоловіків тільки право загинути за права жінок і дітей.
Згідно із даними офіційної статистики чоловіки в Україні живуть на 12 років менше, ніж жінки.
Білий, гетеросексуальний чоловік християнського віросповідання – найбільш дискримінована істота в світі!!!
Не вірите?
Спитайте про це у тих хто проживає в США, Великобританії чи Канаді!!
Світ бореться за права котиків, песиків, людей нетрадиційної сексуальної орієнтації, дітей, жінок…. кого завгодно… але тільки не тих, хто тримає цей світ на своїх плечах – воїнів, нафтовиків, працівників СТО, далекобійників і пілотів, тренерів з важкої атлетики, хірургів-патологоанатомів і просто хірургів, поетів, скульпторів, художників, митців у широкому сенсі цього слова, масажистів, водіїв маршруток, науковців і рибалок, а ще операторів портових кранів, шахтарів, і навіть небагатьох акторів, що не стали повіями і зберегли своє чоловіче єство.
ХЛОПЦІ, ЧАС ЄДНАТИСЯ!!!
Бо нас реально винищують на всіх рівнях!!!
ЧАС ПОЧИНАТИ БОРОТЬБУ ЗА ПРАВА ЧОЛОВІКІВ!!!
Бо років за 10-20 нас примусово будуть каструвати ще при народженні — все до того йде…
Антін Мухарський
(написано під враженням від кількості лівацьких акцій та дискусій
на Книжковому Форумі у Львові, Книжковому Арсеналі та книжковій Толоці у Дніпрі)
