Певно, ви будете здивовані, але, скажімо, від Гомера до Платона пройшло кілька довгих сотень років… А нам вони видаються звідси майже одночасниками… Від прораба піраміди Хеопса до Клеопатри трохи більше років, як від виникнення християнства — до нас…
Так що всі наші нинішні митарства та лихоліття в майбутньому шкільному підручнику з історії це — всього лиш половина скучного і нецікавого абзацу…
У нас (европейців) погане відчуття історичного часу… Гуманізм та Відродження надто сильно «відцентрували» людину… Нам здається, що саме конкретно для нас «цвітуть каштани» і «хвиля дніпровська б’є»… А воно — ніфіга… Ми — тільки тло історії, як це не прикро…
В історії Європи в раннє середньовіччя був так званий «малий льодовиковий період». Температура повітря влітку навіть в Італії не піднімалася вище 7-8 градусів… Щонайменше три-чотири покоління прожили, зовсім не відаючи, що таке літо…
Європейці питаються бороться з часом, в міру можливостей. Наприклад, чемним голландцям дуже стидно за Другу світову війну… Їх навіть Гімлєр хвалив за рішення «єврейського питання»… Тому голландці просто одрізали собі кусок історії і забули про нього… У них так: 39-й рік, потом сразу, *уяк — 45-й… А між ними не було нічого інтересного, вартого згадки… Рембрандт був, а Мюссерта не було…
Українці ще не опанували такого наглого «ігнора»…
Тому нам часто згадують дивізію СС «Галичина», а про дивізію СС «Недерланд» всі давно забулися…
Так само французам стидно за позорну Другу світову… Після славного Вердена, французи примудрилися здати країну Гітлеру за два тижні… Тому у кожній церкві найзабитішого села Бретані чи Нормандії, на стінах старанно перелічені і вкарбовані прізвища та імена ветеранів, загиблих під час Першої світової… Поіменно… А Другої світової війни тіпа не було вобще. «Нема такого собитія в нас… Мімо пройшло… Було тільки якесь «Сопротівлєніє» саме по собі… був де Голль, але без Петена…» Якось так…
«Кому память, кому слава, кому темная вода… Ни приметы, ни следа…» (Твардовський)
Один французький астрофізик якось переконливо пояснив мені, чому до нас ніколи не прилетять інопланетяни… Час існування цивілізацій (якщо вони десь паралельно існують) — це мільйонні долі секунди на тлі Великої Доби Всесвіту… Це миттєві «спалахи», які через неймовірні відстані космосу просто не встигнуть перетнутися…
Через чотири мільярди років наша галактика «Чумацький шлях» зіткнеться з Андромедою і щезне, бо Андромеда, сука, — сильніша… Але це буде не больно, бо таке зіткнення триватиме багато десятків мільйонів років і пройде незамічене обивателям…
«Есть только миг, между прошлым и будущим, именно он называется жизнь» — як співали в культовому фільмі мого дитинства «Земля Саннікова»…
З іншого боку, наприклад, комарам ще хуже. Вони живуть всього тиждень. Для них час — то зовсім інша категорія… Ми для них — безсмертні…
«Ты не скажешь комару: «Скоро я, как ты, умру». С точки зренья комара, человек не умира. (Бродський).
Колись я ходив по буковому лісі в Закарпатті і осознавав, що період статевої зрілості у молодого бука настає в 150 років… Той, хто його посадив — давно вмер, а бук — ще парубок…
От китайці в цьому знають толк…
Вони мислять категоріями століть, а не окремих поколінь… У Лі Куан Ю колись запитали: «Чи нападе Китай на Тайвань?»…
Він відповів: «З якого б *ера йому нападать на той Тайвань?». Китайці знають, що Тайвань рано чи пізно повернеться в лоно Піднебесної… А коли це трапиться — в найближчі травневі свята, чи через 500 років — яка до біса різниця?… Почекають…
Крим колись також припливе до нас.
В буквальному смислі. Десь через 150 мільйонів років він плотно законтачить з Херсонською областю, по причині вічного тектонічного беспокойства Землі… А ще через 200 мільйонів років — од’єднається і через нове Середземно-Чорне спільне море попливе в сторону Аргентіни…
Ну, і *уй з ним…
Віталій Чепинога
