Цього вірша виданий поет ХХ століття Микола Холодний написав під час «вінницького періоду» свого життя. До певної міри, я причетний до народження твору, знаю особисто його героїв. Вірш віддзеркалює останню залюбленість Холодного в жінку – з багатьох попередніх, які, на жаль, також були нещасливими.
Михайло Каменюк
… А в мене Рафаелева картина…
У цьому житті вона належатиме Вам.
В історію вона увійде поруч зі мною.
(Із листа К’єркегора до Шлягеля, другого чоловіка
колишньої К’єркегорової дружини Регієш)
У тебе чоловік є і дитина,
і у льодовні свіжа ковбаса.
А в мене — Рафаелева картина,
що душу закликає в небеса.
Не позичав я генія жакета,
щоб зовні уподібнитись йому.
Взяла до нього курс моя ракета,
і ти в її сховалася диму.
А поруч – той, що став тобі за тронку,
бо, поки я дивився оперети,
ви у мою посіли плоскодонку
і попливли спокійно в очерети.
Порожня у театрі моя ложа.
Та не шукаю пластиря до ран.
Була ти випадкова перехожа.
А серце – не кафе й не ресторан.
… Лечу. І віддаляється земля
і паперовий птах твого «кохаю».
Беру із рук Мадонни немовля
й годинами у хмарах колихаю.
Тобі незрозуміла ця картина.
Тобі мої не треба небеса.
У тебе чоловік є і дитина,
і у льодовні свіжа ковбаса.
1978 рік
