Як нам далеко до англійської нації! Коли Чарльз Діккенс повернувся з американського турне, всі будинки від Грейсвенда до Гедсхілла, де він жив, були прикрашені прапорами. На дорогу зустрічати письменника вийшли фермери з околиць…
Фермери, о! Селюки!
Коли Діккенс у неділю повертався з церкви — його проводжали дзвонами до самого дому. Ну, і природньо, що журнал, де він друкував свої романи, мав шалений тираж.
Рік повернення Діккенса з Америки — 1867!
А що в цей час в Україні?
А в Україні ще довго буде: «Котляревський мені без надобності!»…
Василь Чепурний
P.S.
Англія (Великобританія) була імперією — НЕ КОЛОНІЄЮ! Британцям цілими століття не затикали рот кляпом указів, законів і прєдпісань… Головне, Британію ні на один рік не позбавляли державного розвитку, як це сталося з Україною. Київ з найбільшої європейської столиці впродовж 12 ст. (від 50 до 150 тисяч киян, в той час — Лондон 15 тис., Париж — 20 тис.) внаслідок століть знищень-окупацій мокшанськими ординцями, поляками, москалями — було перетворено у «бальшую дєрєвню»… Усе елементарно просто, Ватсон!
Георгій Бурсов
***
А в нас у 1861-му труну з Кобзарем зустрічала вся Україна! Дікенс (саме так пишемо за новим правописом) був, звісно, дуже популярним в Англії за життя, але його портрети не висіли в кожній хаті…
Ганна Арсенич-Баран
***
Зараз більшості англійцям і Діккенс, щоб ви знали, теж без надобності… Тобто я погоджуюся, що нам далеко до англійської нації у багатьох питаннях. Але. В деяких питаннях — і їм далеко до нас. Відмінність — це добре.
Тетяна Миргородська
