Залишився лише частотний ресурс
або Кілька слів про радіокомпанію, якої не стало.
Навздогін Дню радіо в Україні
До цієї замітки мене спонукав дзвінок «старого» друга Сергія Володимировича Костянтинівського. З радіо не маю нічого спільного з 2005 року, а він мене щороку вітає з Днем… радіо. Дякую, друже-лікарю, що реанімовуєте пам’ять!
А «довірівські» часи, до речі, й справді були прекрасними! У нас був чудовий, творчо потужний колектив, ми мали прекрасну цільову аудиторію, ми мали прекрасні темпи розвитку… Імена ведучих Олега Буреніна, Ігоря Ларіна, Сашка Лірчука, Валерія Шершня, Леоніда Веселкова, Ольги Веснянки, Оксани Прит, Миколи Білого, Оксани Сидоренко, Катерини Лозової, Сергія Собуцького, Сніжанни Зацаринної, Ольги Ковальської, Олени Дяковської, Олени Джонс — усіх уже й не пригадати — ГОВОРЯТЬ САМІ ЗА СЕБЕ!
Але коли заговорив майор Мельниченко.., з «Довірою» трапився перший фактор впливу політики. Через присутність в ефірі програм радіо «Свобода» одна із найбільших недержавних ФМ-мереж перетворилася з «Довіри» на «Авторадіо». Щоправда, юридичне життя ДП ТРО «Довіра» продовжувалося далі, змінено було лише програмне наповнення і позивний.
А от коли Україну покинув президент Янукович, а слідом за ним і юний товстосум Курченко, фактор політичного впливу настав і для «Авторадіо» — півроку тому воно припинило своє мовлення.
А щойно стало відомо, що частоти колишньої «Довіри», «очищені» судовими рішеннями, зовсім скоро буде виставлено на новий конкурс.
Як кажуть, з Богом, Парасю!..
Ну, а я на правах колишнього директора ДП ТРО «Довіра» вітаю усіх своїх колишніх колег з Днем радіо!
У житті головне, щоб поміж нами завжди була ДОВІРА!!!
Будьмо!..
Сергій Сай-Боднар
