Випробування на соборноправність українська Церква витримала! Жодного розколу і збурення не сталося: архієреї, виховані патріархом Філаретом у любові до України, підтримали Україну, а не амбіції Патріарха Філарета.
Про це, власне, й заявив синод.
Один лише Патріарх лишився при думці, що Київський патріархат існує…
Та все ж перед митрополитом — представником Вселенського патріарха владика Філарет змирився. І прийшов привітати владику Епіфанія з днем його небесного покровителя.
Тобто, одне випробування пройдено.
Але соборноправність — це не тільки влада архієрейського синоду і собору (а не одного патріарха), це ще й влада та роль мирян — на рівні парафій і єпархій.
Не повинен священник бути скарбником.
Повинна працювати парафіяльна рада і, відповідно, єпархіальна. А в Чернігові, скажімо, за час урядування нинішнього правлячого архієрея єпархіальна рада не збиралася жодного разу. Як, я певен, і в усіх інших єпархіях нашої Церкви.
Тож заміна москвоцентричної моделі Церкви, де все вирішує патріарх і «митро політбюро» — ще тільки починається. Бо як казав колись світлої пам’яті митрополит Даниїл (Чокалюк): «Ви, миряни, і є церквою!». Або як каже народна мудрість: Були б люде — а піп буде! А Патріарх Філарет колись влучно назвав московську церкву обрядославною…
Тому я вітаю рішення про відкритий реєстр членів парафій. Як і висвяту нового єпископа — Епіфанія для грецьких парафій української Церкви.
Далі від Москви — ближче до соборноправної Церкви.
Василь Чепурний
