САМЕ КРЕТИНСЬКА ФІЛОСОФІЯ БРАГАРІВ, В ОСНОВІ ЯКОЇ УЯВЛЕННЯ ПРО ТЕ, ЩО «КІНОІНДУСТРІЯ — ЦЕ ЗВИЧАЙНИЙ БІЗНЕС» (цитата з розмірковувань парламентаря Брагара) і ДОЗВОЛИЛА ЗНИЩИТИ УКРАЇНСЬКЕ КІНО У 1990-ті.
А з ним разом упав театр, література, занепала вся культура.
Місце культури вітчизняної заступили інші — російська головним чином. Наслідок цього відомий — Крим, без шума и пили, окупували, половину Донбасу також, а власне — вся Україна мала піти вже прахом.
І от тепер, коли українське кіно нарешті постало з праху і попелу, з’являються чмо, от сі 25-літні брагари, і заявляють, що, понімаєш, гроші треба шчитать. І шо-нібудь веселеньке наярівать, щоби насєлєнію нравилось. А «патріотичний жанр» (теоретичний винахід дипломованого історика) тре’ скоротити — до однієї учотної одиниці. І тогди все буде путьом, навіть Путіну понравится, обязательно!
Та треба, треба рахувати гроші — тільки не брагарам. А хай би той самий «слуга народу» порадив правительству Росії упровадити той самий підхід. Триповерховий мат був би у відповідь.
КУЛЬТУРА, ПРИДУРКУ, ЦЕ НЕ «ЗВИЧАЙНИЙ БІЗНЕС», це передусім КУЛЬТУРА, сфера, де і відбувається зростання людини як такої. Коли її нема — тоді й виростає отакий чортополох, отакі брагари. У яких жодних уявлень ні про культуру, ні про мораль (поради пенсіонерці продати собаку і сплатити за газ уже зробили Брагара антизіркою року, живим втіленням образу Хама).
Це не означає, що в нашій кіноіндустрії все чудесно тепер, далебі ні. Належить все проаналізувати і дещо скоректувати. Тільки не от сим людцям, жертвам культурного аборту «славних 90-х».
Сергій Тримбач
