Культура

День ТЕАТРУ

Як професіонал, кого Сцена примагнітила ще з дитинства, можу стверджувати, що ТЕАТР — ЦЕ МУКА… ЗАРАДИ РАДОСТІ. І лише так!

Я жодного разу не мав відчуття, що мій вихід на сцену — це якась робота. Це що завгодно: Служіння, Молитва, Любов, але НІКОЛИ не робота.

Глядач справді може мати подивування від твого ремесла, від твоєї техніки, але то все дрібнота. Найбільша цінність і навіть велич театру полягає в тому, що ми летимо в ці храми на крилах надії, аби отримати найцінніше — ЩИРІ ЕМОЦІЇ.

А ті святі емоції виникають аж ніяк не від «роботи», а лише від Божої іскри, яка трансформується в душі виконавця і засіває добрим зерном відкриті серця глядачів.

Добрі колеги і щирі глядачі, я вам в любові низенько вклоняюсь.

ВАШІ АПЛОДИСМЕНТИ!!!

P.S.
А ще вам зізнаюсь (сьогодні можна), що зараз оце написав, прочитав і на очах чомусь забриніла сльоза!

Сергій Файфура

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.