Наступна прем’єра 92-го театрального сезону в Чернігівському облмуздрамтеатрі ім. Т.Г.Шевченка після музичної комедії «Перемудрували» за п’єсою Марка Кропивницького, стала новим підтвердженням філософського постулату, що нічого випадкового в цьому житті не буває. Мабуть, не випадково сталося так, що окремий театральний майданчик зі звуженим експериментальним простором збігся у часі з приходом до театру молодого режисера Артемія Аніщенка, який заходився ставити спектакль за участю молодих акторів – молодим.
Отже, на Покрову відбулося довгоочікуване відкриття малого сценічного майданчика «Біла сцена» прем’єрним показом вистави «Наташа. Хроніка мрії» за п’єсою сучасного українського драматурга Ярослави Пулінович «Наташчина мрія».
В урочистому відкритті «Білої сцени» взяли участь заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова, генеральний директор театру Сергій Мойсієнко, художній керівник театру Андрій Бакіров, які перерізали білу стрічку та побажали колективу театру сміливих мистецьких проектів, сучасних експериментальних вистав, постійного творчого зростання і нових здобутків на ниві театрального мистецтва.
Того вечора в експериментальному просторі «Білої сцени» дві молоді дівчини (Наташа Баніна – арт. Ірина Лозовська, Наташа Вєрнікова – арт. Анна Владович) відкрито і правдиво спілкувалися з глядачем, оповідаючи кожна свою історію першого кохання. Але які різні світи постають з їхніх оповідей про свою мрію!
Героїні мають однакове ім’я – Наташа, але життя у них кардинально різне. Одна – вихованка дитбудинку, а інша живе у забезпеченій сім’ї.
Та дівчата мають схожу мрію – бути щасливою і зустріти справжнє кохання… Як і в житті, в цих історіях все поруч – смішне і сумне, ніжність і жорстокість, юнацький максималізм і сумніви. А монологи головних героїнь сприймаються як монолог цілого покоління.
Виставу «Наташа. Хроніка мрії» можна назвати виставою-сповіддю, виставою-фотовідбитком сучасних підліткових взаємин. Бліц-інтерв’ю на вулицях міста, відверті зізнання школярів перед кінокамерою, щирі переживання обох героїнь, близькі і зрозумілі кожній людині, спонукають нас замислитися над питаннями, про що ж сьогодні мріють юні дівчата та хлопці, на що здатні заради своєї мрії?
Глядачі, що взяли участь в обговоренні порушеної у виставі теми після завершення спектаклю, висловлювали побажання, що цю роботу мають побачити і якомога більше школярів підліткового віку, і батьки, у яких підростають діти, аби задуматися, чи добре вони знають проблеми, які турбують їхніх дітей.
Поза сумнівом, спільна творча робота нового режисера-постановника театру Артемія Аніщенка та молодих артистів викликала жвавий інтерес чернігівської театральної публіки і, сподіваємось, матиме довге сценічне життя.
керівник літературно-драматургічної
частини театру
