На 89 році померла легенда європейського кіна Жан-Поль Бельмондо (9 квітня 1933 – 6 вересня 2021). Інформація про смерть урочисто-безпафосна: «Останнім часом був дуже втомленим. Він помер спокійно». Щось подібне я читав у Святому письмі в розділі про книгу родоводу Адама: «Як Матусаїлові було 187 років, він породив Ламеха, а породивши його, Матусаїл жив ще 782 роки і породив інших синів і дочок. Усього прожив Матусаїл 969 років і по тому помер».
Ось як жили перші люди: набулися і спокійно померли.
Бельмондо нагадує мені тих перших людей. З 1950 року в театрі. З 1956-го — в кіно. Я його полюбив із фільму «Картуш» (1962), а в 70-80-х це був один з моїх улюблених акторів: «Хто є хто», «Гра в чотири руки», «Професіонал». Наприкінці 90-х — «Один шанс на двох» зі своїм давнім напарником Аленом Делоном…
Епоха відійшла.
Жив колоритно. Помер спокійно. Навіть у смерті класичний.
Євген Баран
***
Помер Бельмондо. Один із символів французького кіно. І один із символів так званого «дозволеного Заходу» для глядачів кіно в СССР. У самій Франції Жан-Поль Бельмондо у 1970-ті і 1980-ті був одним із тих, з чиєю допомогою французьке жанрове кіно кинуло виклик експансії голівудських бойовиків та кримінальних комедій.
Бельмондо не соромився грати в жанровому кіно після того, як працював із Годаром. Він не був снобом і навряд чи зважав на снобів. Бо саме жанрове кіно, герої бойовиків найперше, масова культура загалом формують позитивну міфологію в своїх державах. Це зрозуміли не лише у Франції. Цього не розуміють лише в Україні.
Андрій Кокотюха
***
Якось у французькому місті Ла-Боль (Бретань), на самому березі Атлантики, мені довелося вечеряти з Бельмондо за одним столом. В мене була резервація столу на вечерю, а Бельмондо прийшов просто так, без резервації. І його посадили за мій стіл, з мого дозволу…
Тому можна сказати, що Бельмондо я знав лічно і навіть з ним вечеряв… Бельмондо ж мене лічно не знав…
Але то не важливо…
Важливо, що «Професіонал» завжди був круче Штірліца…
Дякуємо, Майстре! Добраніч!…
Віталій Чепинога
