На 89 році померла легенда європейського кіна Жан-Поль Бельмондо (9 квітня 1933 – 6 вересня 2021). Інформація про смерть урочисто-безпафосна: «Останнім часом був дуже втомленим. Він помер спокійно». Щось подібне я читав у Святому письмі в розділі про книгу родоводу Адама: «Як Матусаїлові було 187 років, він породив Ламеха, а породивши його, Матусаїл жив ще 782 роки і породив інших синів і дочок. Усього прожив Матусаїл 969 років і по тому помер».
Це той рідкісний випадок, коли автор свою книжку ще в руках не тримав і в очі не бачив, а в мене вона вже є. Як каже мій кум Володимир Стефанець, щойно з пательні — сьогодні у чернівецькому видавничому домі «Букрек» скомпонували перший примірник.
У сучасній українській літературі є таке явище, яке я би охарактеризував як «новітня котляревщина» – стиль прози, всеціло акцентуйований на гумористичному, хвацькому, повному веселощів, усяких кпинів, насмішок і так званих «стьобів» способі зображення дійсности. Тут тільки й роблять, що корчать дурня і регочуть зі всього і вся. Життя бачиться як суцільна низка кумедних, часто безглуздих подій, і такими ж пришелепуватими й смішними є персонажі, які беруть у цьому всьому участь.
Томаса Едісона вигнали зі школи після перших чотирьох місяців навчання, вчитель сказав, що він розумово відсталий. Уолта Діснея звільнили з газети за браком ідей. Учитель Бетховена вважав його абсолютно бездарним учнем. Ейнштейн не говорив до чотирьох років. Його вчитель характеризував його, як розумово відсталого.
