Тридцять років тому, якраз у лютому 1990-го, в Національному Палаці «Україна» з аншлагом пройшли два концерти Ярослава Євдокимова. На той час співак користувався не меншою популярністю, ніж сьогодні Олег Вінник.
Та й аудиторія прихильників у виконавців не відрізнялася: переважно представниці слабкої статі різного віку. У ті часи пісні у виконанні Євдокимова лунали, як то мовиться, ледь не з кожної праски. Найбільшою популярністю користувалися «Фантазер», «За Дунаєм», «Колодец» композитора Олександра Морозова. У репертуарі виконавця чимало українських пісень.
Попередньо домовившись, зустрілися з артистом після першого сольного виступу. Після невеличкої фотосесії, спілкувалися з виконавцем у гримерці Палацу «Україна» майже удвічі більше запланованого. Говорили переважно про особисте життя, творчість, плани на майбутнє.
З’ясувалося, що дитинство Ярослава Євдокимова, сина репресованих, минуло в селі Користь Рівненській області, після служби в армії познайомився з дівчиною-білорускою. Після одруження переїхав жити до Мінська…
Мої інтерв’ю зі співаком, вийшли в херсонських і київських виданнях. В архіві знайшов одне з них, яке було опубліковане в «Спортивній газеті».
Як не дивно, але сьогодні «Фантазер» у виконанні Ярослава Євдокимова можна почути в ресторанах, барах, на дискотеках, пісню «крутять» чимало радіостанцій. Значно помолодшала й аудиторія співака. Хіт тридцятирічної давнини добре знають не лише студенти, а й школярі.
Хоча співак більшу частину життя мешкає за межами України (в Білорусії, Росії), він залишився патріотом своєї країни. У селі Користь на Рівненщині Ярослав Євдокимов створив музей українського побуту.
У багатьох сьогочасних телеінтерв’ю зірка 90-их відверто висловлює свою проукраїнську позицію до подій на Донбасі, анексії Криму, не криючись, каже про імперську політику Путіна.
Віталій Курінний
