Сьогодні — не лише перший день Нового року, не лише день народження Степана Андрійовича.., а й ще одна знаменна дата, яка, на жаль, може загубитися у святковій веремії. Сьогодні виповнилося б 65 років великому поетові, прозаїкові, публіцистові, засновникові жанру «альтернативна історія» в українській літературі — Василеві Кожелянкові.
Василь Кожелянко рано відлетів до Ирію.
Але ми не маємо його забувати, бо це буде неправильно і несправедливо.
Пам’ятаю тебе, друже-брате Базіліо!
Сергій Пантюк
P.S.
Часто згадую нашу зустріч в Івано-Франківську, у якій ви з В. Кожелянком брали участь. Для мене пан Василь тоді був одним із найулюбленіших сучасних прозаїків, якого страшенно кортіло побачити. І його манера спілкування з читачами, якесь особливе поєднання розслабленості з мудрою зосередженістю — те, що назавжди врізалося в пам’ять. Царство небесне…
Вячеслав L
Ми з Василем у співавторстві написали п’ять п’єс, а ще одну він написав сам. Чотири були опубліковані у чернівецькому «Буковинському журналі» (кожна в рік написання), а одну опублікував Сергій Пантюк, якщо не помиляюсь, у літературному альманахові «ТерАкт».
На жаль, тих п’єс ніхто не хоче знати. Ось і вся повага загалу до класика…
Володимир Сердюк
