Сьогодні — не лише перший день Нового року, не лише день народження Степана Андрійовича.., а й ще одна знаменна дата, яка, на жаль, може загубитися у святковій веремії. Сьогодні виповнилося б 65 років великому поетові, прозаїкові, публіцистові, засновникові жанру «альтернативна історія» в українській літературі — Василеві Кожелянкові.
Семінари творчої молоді від «Смолоскипа» — мільйони позитивних спогадів. Спогадів, які не здатен розвіяти навіть невблаганний ураган часу. Безупинні нічні розмови під чарку — про літературу і сенс життя. Дискусії і суперечки. Веселі й курйозні випадки, один з яких розповім. Це було, здається, 1998 року. Нещодавно саме вийшов перший роман Василя Кожелянка «Дефіляда в Москві», який отримав широкий розголос. Василя запросили на СТМ, де він мав презентаційний виступ. Решту часу він або слухав виступи інших учасників семінару, або читав книжки, бо на передодні вирішив припинити будь-які стосунки із «зеленим змієм».
Щиро вітаю з Новим 2022 роком усіх, кому приємно і важливо почути вітання саме від мене. Упродовж останніх десяти років я телефонував своєму близькому другу, дорогій подрузі, щоб привітати її з Новим роком. І це перше за останнє десятиліття свято, коли я не зможу цього зробити. Не почую у слухавці знайомий голос близької людини, яка так само з перших слів вітання безпомильно впізнавала мене. Хоча цей голос досі звучить у моєму серці.
