Хвиля Десни » 1 Січня, 2022

Daily Archives: 1 Січня, 2022

Культура

І Бандера, і Кожелянко…

Published by:

Сьогодні — не лише перший день Нового року, не лише день народження Степана Андрійовича.., а й ще одна знаменна дата, яка, на жаль, може загубитися у святковій веремії. Сьогодні виповнилося б 65 років великому поетові, прозаїкові, публіцистові, засновникові жанру «альтернативна історія» в українській літературі — Василеві Кожелянкові.

Continue reading

Культура

Гонорар за дефіляду

Published by:

Семінари творчої молоді від «Смолоскипа» — мільйони позитивних спогадів. Спогадів, які не здатен розвіяти навіть невблаганний ураган часу. Безупинні нічні розмови під чарку — про літературу і сенс життя. Дискусії і суперечки. Веселі й курйозні випадки, один з яких розповім. Це було, здається, 1998 року. Нещодавно саме вийшов перший роман Василя Кожелянка «Дефіляда в Москві», який отримав широкий розголос. Василя запросили на СТМ, де він мав презентаційний виступ. Решту часу він або слухав виступи інших учасників семінару, або читав книжки, бо на передодні вирішив припинити будь-які стосунки із «зеленим змієм».

Continue reading

Суспільство

Мій перший «утрєнік»

Published by:

До п’ятирічного віку я жив у Сокільці. Завдяки своїй прабабусі знав напам’ять багато віршів із Шевченкового «Кобзаря», але знав і чимало різних фольклорних штучок, не завжди пристойних. Це і стало причиною кумедного випадку, про який розповім… Напередодні нового 1970 року мати взяла мене на кілька днів до Кам’янця-Подільського, де вона працювала тоді на електронному заводі. Пояснила, що поведе мене на «утрєнік», де справжній дід Мороз дасть мені подарунок.

Continue reading

Суспільство

Дорога Ірино Петрівно…

Published by:

Щиро вітаю з Новим 2022 роком усіх, кому приємно і важливо почути вітання саме від мене. Упродовж останніх десяти років я телефонував своєму близькому другу, дорогій подрузі, щоб привітати її з Новим роком. І це перше за останнє десятиліття свято, коли я не зможу цього зробити. Не почую у слухавці знайомий голос близької людини, яка так само з перших слів вітання безпомильно впізнавала мене. Хоча цей голос досі звучить у моєму серці.

Continue reading

Культура

5 хвилин із Загребельним

Published by:

Я познайомився з ним випадково. Гостював у однокашника в Києві, збирався вже вертатись до Чернігова. Той не відпускає.
— Куди ти поспішаєш? Побудь ще хоч день.
— Мені і двох вистачило: гамір, метушня. Собачку залишив на сусідів…
— Я сумуватиму за тобою…

— Та ж ми щотижня спілкуємося телефоном. Приїжджай до Чернігова…

Continue reading