Уся наша література, то лише слабкі спроби людей описати безжальну реальність, до якої їх закинуто, у лагідніший, гуманніший спосіб. Вона також є марними намаганнями надати силам безладу життєвих подій, хоча б якоїсь логічності, плановості. Тому література ніколи не замінить самого життя.
Бо життя — то постійний хаос і невпорядкованість.
Зате, у цій невпорядкованості, нагороди часто випадають сміливцям, які діють інтуїтивно, і які в літературі не мали б навіть можливості на ті нагороди очікувати.
Хаос життя, як і його більша матриця — всезагальний хаос — є явищем неконтрольованим, непідвладним описуванням. Єдине, що нам відомо про хаос достеменно, це те, що він є саморуйнуючим, і, одночасно, самостворюючим.
Можливості та енергія змін містяться у хаосі, а порядок — або чекає на зовнішній наказ (поштовх), щоб перейти до нових форм існування, або породжує стагнацію (смерть), яка й сама є зворотним боком хаосу — хаосом зі знаком «мінус».
Володимир Сердюк
