Культура

Хіт молодої вовчиці

Не судіть строго козаків, дівчата. Або — судіть. То вже питання особистої юриспруденції. Але, моя думка така: з Галею в сосновому лісі вони вчинили правильно! І крапка!

Галя хотіла скубнути лавровий листок з дерева Марусі Чурай в козацькому раю. От її Бозя руками козаків до сосни косами і того…

Я їй книжку віршів правила.
Бо вона спить з моїм дружбаком. А він — чиновник. А мені гроші треба були. А Сірожа віскі припер. А Галя хтіла статтю про себе і свої вірші в «Літературній Україні».

А я сказала, що стільки не вип`ю.
І, що вірші її – йб*ний пи**ець. А сама Галя — малолітня… молода вовчиця. Сірожа образився.

І ось — лист Галі.
«Шановна пані Дзвінка! Я не можу повторяти того слова, яким ви назвали мою поезію. Але я і не обіжаюсь. На таких, як ви гріх обіжатись. У вас все позаду. Ви життя не бачили. А щодо слів, то мушу вам сказати, що популярний композитор купив у мене слова до пісні, яку співатиме відомий виконавець. Не можу сказати хто саме, бо кліп тільки робиться. А пишу вам, щоб ви знали, що Бог є і він все бачить. І мій талант, моя поезія гідно оцінена відомими людьми. А ви залишайтесь у своєму нівєжестві.
З повагою Галя N.»

Нє.
Я не знаю, чи Вінник, чи Лорак, чи хто. І хто кампазітор теж. Але, єсі Вінник, то вчіть, дєвачьки, текст. Це вам не до сосни етім самим, це — хіт.

***
Цієї ночі ти мене люби,
Так ніжно, як умієш тільки ти.
Ця ніч нас повінчає назавжди,
Ти головне іди сюди.
Хай буде все, щоб дихати удвох,
Кохати і літати до зірок.
Я знаю, що обручка нас спасе,
І в нас з тобою буде все.
Ми будем спати в морі поміж пальм,
Твоя любов рулитиме без гальм.
І море нам співатиме пісні,
Дельфіни припливуть до нас у сні.
І місячна дорога через море
Нас приведе у голубії гори.
І там ти теж любитимеш мене,
Аж поки ми уставші не заснем.
А я тебе страшенно як люблю,
Коли ти в золоті і коли в нулю.
Ми разом будем все життя
Назад немає вороття.
У мене в жилах стигне кров,
Я знаю – ти моя любов.
(с) Галя N

А я пішла ридать в нівєжистві.
Більше ніколи не писатиму вірші. А то аж невдобно перед людьми. Пишу, пишу, а відомі люди, слава Богу, не купують. І все позаду в мене.

На всяк про всяк обстригла гичку і замаскувалась під мухомора. А то, не дай Бог ще до сосни косами прив`яжуть. Козаки щас нєрвні пішли…

Любов Бурак

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.