Культура

«Книжковий Арсенал» і селфі з Порошенком

22 травня в Києві стартував удев’яте (!) фестиваль «Книжковий Арсенал». Для нашої країни – це велика і важлива культурно-інтелектуальна подія. Прибувши туди у другій половині дня, зустрілася з колегами по роботі, навчанню.

Біля входу гуртувалася зграйка журналістів, які наче когось очікували. «Порошенко буде за кілька хвилин, з дружиною Мариною, навіть у касі білети купуватиме!» — з посмішкою повідомили вони.

Овва! Наш Президент! Чудова новина!
І справді! Ті «кілька хвилин» не забарилися, і ось вже Петро Олексійович і його чарівна Марина рухалися в наш бік. Обоє веселі, усміхнені. Пощастило: кільком із нас, що стояли першими, Президент потиснув руки. Далі рушив до ветеранського намету, де придбав шість книжок про російсько-українську війну, про що він згодом написав у Twitter.

Далі його оточила преса, і Президент відповів на низку запитань. Як завжди — мудро, розважливо, конструктивно, впевнено. Відразу повернулося відчуття, що я таки знаходжуся у своїй країні, і мені тут затишно, а все, що відбувається в теперішніх реаліях, відійшло на другий план.

Розумію, що належить зробити чимало, щоб повернути країну. Власне, це й вчувалося «між рядків» зі слів Петра Порошенка, особливо важливими були слова про демократію, її розуміння і смисл: це чіткий цивілізаційний порядок, процедура, яку не можна порушувати.

Згодна!
Особливі хвилини – це фото на згадку. Мені теж пощастило сфотографуватися поруч із пані Мариною та Президентом Порошенком (особлива подяка відомій журналістці Світлані Чорній та моєму колезі по Інституту журналістики, завкафедрою соціальних комунікацій Юрію Бондарю. Ви, як кажуть, зробили мій день ще кращим!!!)

Петро Олексійович нікому не відмовляв, охоче фотографувався і навіть власноруч робив селфі на телефони їхніх власників. «Бачите, я теж це умію!» — казав, жартуючи.

… Раптом пригадався кінець травня 2002 року, коли група народних депутатів із «Нашої України» приїхала у Запоріжжя. Лідер партії Віктор Ющенко, ставлення до якого офіційної влади було досить упередженим (опозиція!!!), зустрічався із громадськістю в КДЦ «Байда», а після офіційної частини запропонував поїхати на Хортицю і пройтися Шевченківською стежкою (адже Кобзар був на нашому легендарному острові).

Звісно, деякі журналістки (і я в тому числі) через модельне взуття, високі підбори (хто ж знав про Хортицю?) почувалися в русі не дуже комфортно, ба навіть важкувато було дибуляти, а Ющенко завжди ж ходив дуже швидко, якщо хто пригадує!

«Ой, через Ющенка тепер босоніжки доведеться викинути!» — прохопилося у мене, а всі засміялися, і першим, хто щиро сміявся, був Петро Порошенко, котрий ішов на півкроку вперед, а коли ми вже зробили стоп-паузу, сказав жартома Ющенкові: тут дівчата сердяться на тебе за зіпсовані підбори, треба щось із цим робити!
Звісно, ніхто нічого не робив! Але приємний спогад залишився!..

На вході в саме приміщення Арсеналу до Петра Порошенка підбігло мале дівча, просило «заселфитися». Петро Олексійович охоче схилився до дитини, секунда – і вона вже сяяла від радості.

Серед книжкових видавництв у виставкових секторах було багато цікавого. Президентська пара уважно розглядала книжкову продукцію, вибираючи собі книги до душі.

Неймовірна атмосфера щирості панувала в ці хвилини. Безліч знайомих і не тільки, вітання, фотографування, побажання гарного дня і здоров’я.

Десь через півгодини президентська пара залишила фестиваль, і пристрасті трохи вляглися, але відвідувачі жваво обговорювали цю подію, яка виявилася настільки яскравою!..

Серед відомих персон згодом побачила Ореста Лютого (він же Антін Мухарський) біля його книжок та пісенних дисків («Люта справа»), міністра культури Євгена Нищука, дитячу письменницю і громадську діячку, палку захисницю рідної мови Ларису Ніцой та інших.

Книжкове розмаїття події вражало.
Одного дня справді мало!!!

Алла Кобинець

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.