Кажуть, сьогодні — Всесвітній день письменника.
Тож — зі святом білого паперу!
Рядок
Коли впускаєш душу у рядок,
Як морфій, від якого – холодіє…
В чужих людей розкрилюються мрії,
… Коли впускаєш душу у рядок.
Коли впускаєш серце у рядок –
Воно клубочком котиться вздовж нього,
Клубочком-колобочком, аж – до Бога,
… Коли впускаєш серце у рядок.
Коли вже сили в тебе не стає…
А ти себе з останніх сил впускаєш –
Рядок зерном весняним вибухає
І вже без тебе… Й після тебе… Є!
Микола Гриценко
