Культура

Козаки в ополонку не лізли

Щодо традицій та їх спотворення… Знаєте, як відзначали свято Водохреща запорозькі козаки? Думаєте, роздягались і пірнали у мороз в ополонки? Ні!!! Пірнання у ополонку на свято Богоявлення не є і ніколи не було українською традицією. Наші предки ніколи в мороз не пірнали в ополонки, а тим паче не роздягалися в присутності священиків і не бруднили щойно освячену воду (яку набирали з ополонки, щоб пити, а не купатись).

Такого ритуалу ми не знайдемо в жодних серйозних наукових дослідженнях українських народних та релігійних традицій. Це є постсовковим спотворенням наших багатовікових національних та релігійних традицій.

Ця мода з’явилася у нас в 1990-ті роки і особливо в 2000-ті завдяки деяким політикам і ЗМІ, які нав’язали цей стереотип під виглядом «багатовікової народної традиції».

В результаті «моржівство» стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на доволі безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство.

Пропоную познайомитись із описом того, як насправді відзначали свято Богоявлення українські козаки на Запорозькій Січі. Це спогади старого запорожця Микити Коржа, які колись в ХІХ ст. записано з вуст очевидця в працях історика козацтва проф. Д. Яворницького та ін.

Так от, зі спогадів Микити Коржа ми дізнаємось, що кожного нового року на свято Водохреща у цей день із самого ранку на Запорозькій Січі «… всі козаки, піхота, артилерія й кавалерія, збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння; всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю; над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на гарячих, чудово прибраних конях.

Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, у дорогому одязі; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами та важкими гарматами ступали козаки; за козаками – маси простого люду, і всі разом висипали на середину Дніпра, на Йордан.

Тут усі ставали шеренгами й слухали службу Божу. Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала. А глядачів укривав густий дим, мов пітьма…

Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розвіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться».

Як бачимо, жодного роздягання і пірнання в ополонку.
А у козаків здоров’я і міці було побільше нашого. Але навіть у них не виникало думки у мороз пірнати в ополонку без будь-якої потреби.

Тож шануймо справжні національні традиції!
І не спотворюймо їх постсовєтськими новодєлами… Принаймні, якщо хтось хоче задля оздоровлення поморжувати, то це не обов’язково перетворювати на якийсь безглуздий шабаш у день великого християнського свята…

Ну, а політикам краще демонструвати реальні справи, а не оголені частини свого тіла перед телекамерами… Такий піар на виборах не допоможе.

P.S.
В давнину у наших пращурів не було водопровідних кранів у хатах, тому на Богоявлення святу воду після освячення набирали з ополонки, щоб пити потім цілий рік, а тому не бруднили її купаннями.

Сергій Шумило

1 Коментар

  1. 22208 live running status

    Beginning any number of perform from home businesses could
    be like this. We would build out these little mini content sites and boot out sets of content sites
    to consumers. You can get quite an accumulation affiliate income from the AdWords.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.