Поки чубимося через «нагальну» проблему – купатися чи не купатися в ополонці на Йордан, я знову дістаю з полиці свої виписки з Літопису Бойківщини. Отже карачун вже з’їли на Новий рік. І жінки не прядуть від Різдва до Йордану, аби яструб не ловив курей. Навечеря Йордану – то Другий Святий вечір. Чомусь у нас в селі кажуть Щедрий вечір.
Щодо традицій та їх спотворення… Знаєте, як відзначали свято Водохреща запорозькі козаки? Думаєте, роздягались і пірнали у мороз в ополонки? Ні!!! Пірнання у ополонку на свято Богоявлення не є і ніколи не було українською традицією. Наші предки ніколи в мороз не пірнали в ополонки, а тим паче не роздягалися в присутності священиків і не бруднили щойно освячену воду (яку набирали з ополонки, щоб пити, а не купатись).
Такі як Навальний ще небезпечніші для України, і ще корисливіші для Росії, ніж гризлови-патрушеви-таінші-затуліни. Це ж давня міфологія про «хороших русскіх», яка несе за собою популяризацію російської мови, культури, наративів серед м’яких, добрих, довірливих українців, і, відповідно, продовжує процес їхньої асиміляції.
Що дуже гарно вміють робити у Москві — брехати та фальсифікувати історію. Тут вони чемпіони світу. Візьмемо «видатного російського вченого» Михайла Ломоносова. Хто не знає, що він першим у світі сформулював Закон збереження маси? Нас колись в есесесері цьому на уроках хімії вчили.
Олександр Сальников розповідає:
– … Місяць попрацював на гастролях з уславленим на ті часи Юрієм Богатіковим і далі не можу – якось нудно й примітивно… Кажу йому: «Юрію Йосиповичу, ви вибачте, але я, напевно, буду йти…»
