Культура

Куди рухається українська преса?

Проблеми роботи журналістів, вплив економічної кризи, спричиненої широкомасштабною російською агресією, обговорювали редактори та журналісти місцевих ЗМІ на онлайн-конференції, організованій Національною спілкою журналістів України. Як зазначали учасники зустрічі, більшість місцевих медіа призупинили роботу безпосередньо в редакціях та намагаються працювати дистанційно в межах свого регіону. Але попри всі намагання, є й такі редакції, котрі взагалі припинили існування.

Головний акцент промовці робили на пропозиціях як підтримати українські місцеві ЗМІ в умовах війни, ділилися власним досвідом та думками, як саме покращити становище медійного простору на місцях, йшлося і про майбутню кооперацію з іншими виданнями.

– Ми сьогодні шукаємо шляхи виживання не лише для галузі, яка об’єднала велику кількість українців, за кожною редакцією стоять тисячі споживачів, – наголосив очільник НСЖУ Сергій Томіленко. – Галузева проблема – це проблема інформаційного захисту України. Тому потрібно, щоб усі доклали зусиль, аби кожен громадянин отримав доступ до правдивої інформації.

Напередодні конференції понад 100 учасників взяли участь в опитувані про діяльність власного медіа. За результатами 74% наголошують на відсутності коштів для продовження роботи їхніх редакцій, а 77% — на брак реклами як джерела прибутку.

– Ситуація у редакціях критична, і це стосується не тільки друкованих медіа, а й радіо і телебачення,– зазначила редакторка газети «Черкаський край» Тетяна Калиновська. – І якщо вже говорити про роздержавлені друковані медіа, то вони протримаються максимум до кінця весни, а далі втрачатимемо колективи.

Натомість генеральний директор ТРК «РАІ» Андрій Русиняк, зауважив, що не призупинили свою роботу, бо розуміють, наскільки їхня діяльність важлива в інформаційному і без пековому сенсі.
– Тяжко з коштами, фінансування немає та дошкуляє повна відсутність реклами, адже ми долучилися до загальнонаціонального телемарафону,– констатує Андрій Русиняк. – Зараз доводиться виплачувати мінімальну заробітну платню, але колектив зрозумів ситуацію. Цей час спонукатиме нас шукати інші форми медійної роботи.

Проведене опитування показало, що ЗМІ активно працюють над вирішенням проблем. Так, 76% редакцій вишукують інші джерела доходу, а 64% думають про можливість залучення нових клієнтів або партнерів. Також розглядають чотири можливі напрями допомоги від Фонду державної підтримки ЗМІ.

– Перший напрям – підтримка зруйнованих редакцій, другий – короткострокові гранти (але не для всіх), третій – грантові проєкти, четвертий – створення нових медіа чи нових платформ, – розповів видавець газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко. – Якщо у вас досі немає сайту чи хоча б сторінки у Facebook, то негайно створіть її!

Західні медіа також готові підтримати українських колег, але є певні перешкоди. Перша – механізм фінансування українських ЗМІ, а другий – довіра міжнародних організацій, адже ніхто не гарантує, що надіслані гроші витрачатимуть саме на допомогу редакціям. Але реальні можливості грантової підтримки існують, повідомила керівниця Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» Оксана Бровко. За її словами, зараз можлива активна підтримка як коротко-, так і довготривалими грантами. Потрібно тільки подати заявку та зв’язатися напряму, або через профільні організації як НСЖУ чи Асоціацію, котру вона репрезентує.

Перераховані кроки можуть сприяти економічній незалежності українських місцевих медіа. 87% опитаних сподіваються на пряму фінансову підтримку від міжнародних організацій, а 85% покладаються на допомогу із державного бюджету.
– Державі потрібно підтримувати у першу чергу друковані ЗМІ, адже до війни ми програвали інформаційну війну, а зараз ситуація значно погіршується, – акцентує редактор газети «Приазовський робочий» Олена Калайтан.

Перший секретар НСЖУ Ліна Кущ, переконана, що для України важливо зберегти засади інформаційної незалежності і підтримувати зв’язки з усіма територіями країни. Але попри все, саме локальні медіа все одно першими стають жертвами економічної кризи. Не може бути одного рішення, що допоможе всім. Потрібно діяти за кількома напрямами: покращення стосунків з поштовими відділеннями, звертатися по допомогу від Фонду підтримки ЗМІ в Україні, укладати нові угоди тощо. Навіть зараз, перебуваючи у найвіддаленіших від батьківщини куточках світу, медійники пов’язують своє майбутнє не просто з Україною, а з рідним регіоном, який продовжують інформувати.

Опрацьовані пропозиції від учасників винесуть на обговорення Всеукраїнської наради редакторів місцевих ЗМІ, куди запросять представників української влади та міжнародних організацій. На їхню підтримку бійці інформаційного фронту на місцях покладають великі надії.

Валерія Канаш,
студентка Інституту журналістики
Київського університету імені Бориса Грінченка

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *