Культура

Кухня, намагнічена телевізором

Чуєш, що кіно російською — вимкни приймача!
… Теща дивиться серіал, написаний російськими сценаристами, проспонсорований російськими спонсорами, хоча знімався в Києві, а всі актори є українським громадянами, хоч розмовляють російською…

Цей фокус дає право назвати той фільм «українським», і крутити його в Україні, проти якої нині воює Росія.

Чую репліки «романтичної» героїні:
— … Кагда я такоє пра нєво узнала, я гатова била убіть єту скатіну. Но кагда он мнє всьо аб’ясніл, я поняла, какой я била дурай і нєблагадарнай свіньйой…

1. ПЕРШЕ РЕЧЕННЯ: ненависть, порівняння свого «коханого» зі жвачним бидлом, неповага до сексуального партнера, аж до готовності вчинити кримінальний злочин щодо іншої людини, навіть убити її;

2. ДРУГЕ РЕЧЕННЯ: повна неповага до себе, приниження власної особистості, аж до порівняння себе зі свійською твариною, повне заперечення своїх власних розумових здібностей, включно з постановкою собі самій хибного психіатричного діагнозу.

Мені цього вистачило, я далі не міг і вийшов із кухні.

А ви подумайте, які ще психічні «бомби» заклали у подібні фільми кремлівські ляльководи. І чи потрібен нам такий телевізійний «продукт»?

***
Почав дивитися голландське телебачення…
То якийсь відпочинок для душі, після наших, надиктованих росіянами, політичних алярмів та істерик, вгризання політиків одне одному в горлянку і пошук, типу, хабарників.

Так, за Брєжнєва, я слухав Radio Luxembug and the Voice of America, щоб не перетворитися на кінченого комуняку…

Володимир Сердюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.