Висування Ліни Костенко на Нобелівську премію — давня і, безумовно, чудова ідея. От тільки таке висування не здійснюють через збирання підписів — по суті це безнадійна справа. Очевидно, що варто було б піти шляхом, що його передбачає Статут премії.
Найоптимальнішим варіантом може бути вихід на чинних лауреатів (напр., Світлана Алексієвич), через яких і ініціювати висування.
Думаю, цим могли б зайнятися — Пен-Клуб, Національна Спілка письменників, Міністерство культури, а також відомі письменники.
* * *
Правда, з приводу отих відомих і рідних наших письменників…
Аби, не дай Бог, щоби трапилось як було колись ще з одним українським висуванцем Іваном Франком, якого тоді свої ж, галичани, і затюкали…
Хоча Георгій Бурсов у коментарях пише:
«ЖОДНОЇ збірки, перекладеної на англійську, чи німецьку, чи французську мови. Нобелівський комітет довіряє власним очам, і не довіряє захопленим вигукам будь-яких фанатів…
Вкраїнським ідолопоклоникам достатньо здіймати галас навколо чергового ідола. Так само здіймали галас навкого Василя Стуса, “геніяльні” верлібри якого не було перекладено європейськими мовами. Бути упослідженими страждальцями – фішка патрійотів»…
Я не відстежую цю тему, але…
Можливо, було б варто видати по збірці вибраних поезій Ліни Костенко кожною мовою, згаданою паном Бурсовим.
Спробуймо, товариство?!
Хто має під рукою переклади творів Ліни Костенко або може виконати чи організувати виконання майстерних перекладів англійською, будь ласка, зголосіться до нас на адресу — translations@ukrainainc.com.
Запрошую до співпраці волонтерів.
Володимир Іваненко,
Український Університет
