Дізнався, що 20 вересня раптово пішов із життя актор, відомий журналіст, військовий кореспондент і просто хороша людина – Олег Яновський-Шпак. Я силкувався згадати, коли ми познайомилися з Олегом, і не міг. Пам’ятаю, що це був Чернігів, якийсь мистецький захід, але деталі не відтворюються.
Він просто увірвався в моє життя і там поселився. Трішки кумедний, неймовірно відкритий, добрий, позитивний, з ним завжди можна було поспілкуватися на різні теми, зокрема й 
літературні, випити чарочку, поблукати вулицями…
Ми не були близькими друзями, але я завжди знав, що, приїхавши до Чернігова, його зустріну.
З тих пір, як Олег пішов працювати військовим кореспондентом, він дуже виріс у моєму сприйнятті. Іноді писав: «Тут бої!» «Тут теж!» – відповідав я. Мені страшенно подобалися Олегові коментарі до моїх дописів, особливо до віршів. Це був якийсь мікс епіграми, пародії та ремінісценції. Переважно іронічні, веселі, але завжди талановиті.
Зараз я шокований. Що ще можна сказати? Царство Небесне, Друже, Вальгалла, чи Луки Сварожі… Куди захочеш, там і будь…І нехай тобі там буде добре! А ми згадуватимемо…
Оте веселе фото в тексті — від 26 лютого 2017 року, Чернігів, музей Михайла Коцюбинського. Ліворуч – Дмитро Мамчур, нависає з фотоапаратом – Олег Яновський-Шпак. Автор світлини – Олег Головатенко.
Сергій Пантюк
