Дивні люди письменники… Ото б тільки знайти де «жертву» і потім «дзьобати» її дошкульними дописами. То хтось не так пише, то хтось не так дише, не такий, не така…
Та що там він чи вона (?!), от я…
А тим часом в Болгарії вийшла книжка п’єс Анни Багряної, перекладених болгарською. Днями отримала збірку поезій від Вікторії Шевель, яку перекладено та надруковано в Білорусі.
Чомусь про це мало хто написав на своїх сторінках. Звісна річ, радіти успіхам інших, то теж талант.
Але, якщо ремствуєм на журналістів, що пишуть лише погані чи неправдиві новини, тоді треба самим розповідати про позитивні речі, які відбуваються в літературі, вчитися радіти за колег, а не заздрити, і не привчати читача до письменницьких чвар та пліток у соцмережах.
Дівчат, про яких згадала, вітаю!
Дякую, що пупуляризуєте українське літературне слово, даєте чути і знати про його красу за межами України.
Тетяна Череп-Пероганич
