Культура

Нова книжка про Чернігів

Це насправді дивно, але історії Чернігова досі не було — так, аби вона була зібрана в одній книжці. Певно, цю ролю тривалий час виконував довідник «Чернігівщина», підготовлений командою під орудою Олександра Коваленка, але він аж 1990 року, та й стосувався не лише Чернігова, та ще й з відповідними ідеологічними нашаруваннями пізнього большевизму. Уже села мають свої історії (оно, Роїще взагалі зо десять книжок !), а великий і давній Чернігів — ніт.

Тому книга Сергія Леп’явка «Чернігів. Історія міста» дуже доречна. Щойно з’явилося друге її видання — особливість у тому, що профінансовано, як я зрозумів, Будинком книги, що є комунальним підприємством міської ради. І ця книгарня має прибутки — попри нав’язуване твердження про неперспективність книги, про заміну її ґаджетами…

Книга вийшла у видавництві «Кліо», яке спеціалізується на історичній літературі і має ошатний вигляд. Як для читання (є навіть закладка!), так і для подарунку. Чорно-білі ілюстрації є ошатними, і мусимо віддати належне смаку художнього редактора.

Що ж змісту — варто читати!
Автор веде століттями і переказувати його погляд недоречно — треба читати.

Та є кілька зауважень. Ну, скажімо, отаман Галака двічі названий ГалаТою — думаю, просто помилка коректорська (та й звідки київським коректоркам знати про ріпкинського повстанця?). А ось що Народний рух названий єдиною на той час громадською організацією, гадаю, помилка авторська. Адже, приміром, товариство «Просвіта» під назвою товариства української мови імені Т.Шевченка уже було раніше Руху. Проте автор чомусь взагалі оминув «Просвіту» в 90- і роки, хоча вона тоді була впливовою громадською організацією. Та й жодного слова про «Зелений світ» (про Чорнобиль багато), про «Меморіал», про УГС…

Певно, дається взнаки, що автор натоді був далеким від всіх патріотичних організацій. Тому й нема, скажімо, ні слова про першого голову краєвого Руху Валерія Сарану, вплив якого на містян був більшим за багатьох діячів культури і обкому КПРС…

Разом з тим я особисто з книги дізнався багато нового — чому, наприклад, Чернігово-Сіверщина перейшла під руку Москви у 1500 роках — типова зрада московитів.

Загалом книга добра. Варто читати!

Василь Чепурний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.