Культура

Олігархам

Цей вірш я написала після кривавого розгрому Майдану у 2014-му, але не оприлюднювала, боячись образити своїми сумними передбаченнями високі патріотичні почуття живих учасників Революції Гідності.

А надто память світлу тих, хто загинув за щасливе завтра України…

Сьогодні вже не боюсь….
Нічого і нікого…
Особливо тих, кому присвячую ці болючі, як рвані рани, рядки.

***
Перезавантаження:
влади…рахунків… векторів…
викликів… впливів…
сегментів і секторів…
Захід – Схід? Європа – Азія?
Євросоюз? СНД?
Ворожіння на кавовій гущі…
Хто – друг? Хто – ворог? І – де
вони, ті братні, ті райські кущі?
І яка дорога до них веде?

І кого? Тих, кому – куля в лоб?
Чи тих, кому – трон і офшори?..
Золоті бонуси пекельної гри!
А завтра так, як було і вчора:
кому – вибори…
кому вибір – гідно
впасти від куль за державу!
Кому – щедро, а кому – бідно…
Кому – в шоколаді сало, а кому слава
Героїчної смерти…

Перезавантажуються…Ті,
кому війна, наче рідна мати,
а долар – як батечко дорогий…
Залишаючи нам ховати
наших Героїв мертвих,
і віддавати їхні
непрощенні Богом борги…

Галина Тарасюк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.