Культура

Отам де я… ще досі люб…

Ще не курличуть… жил не рву, не скаженію, бо стібуся… торкаюсь до щоки і пруся… в зубах тримаю тятиву…

Стріляю з губ – до губ… із тиші – в тишу… з долі – в долю… ми там були вже – в храмі долі … з колін піднявши перший зруб…

Хай потім буде – зуб за зуб… і сміх – за гріх… букет – за плаху… і розчарована діваха… яка не те взяла на зуб…

Ми вигребем жарини з груб… ми знов розпалим з «тра» – «не треба»… а потім – горілиць у небо… а потім – буде дітям суп…

І Бог… бо чавить «хлюп» до «хлюп»… вино життя… ногами в небо… коли нічого вже не треба отам де я… ще досі люб…

Олександр Чекмишев

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *