Найбільший дар, неописанний скарб, найсвятіша святість – Життя. Можна відкладати на потім все, крім близьких людей. Все далеке може стати потім близьким. А близькі люди не наблизяться більше ніколи.
Іриси, що стоять у вазі і вмирають, пахнуть сильніше, ніж на грядці.
«Якщо не знаєш куди йдеш, то будеш дуже здивований – куди прийшов». Марк Твен.
Микола Гоголь, Да Вінчі, Іммануїл Кант, Ганс Хрістіан Андерсен, Ісаак Ньютон, Льюіс Керолл, Никола Тесла. Вони відомі ще й тим, що не мали близьких стосунків із жінками. Настільки наблизилися і злилися з мистецтвом і наукою…
Культура пияцтва вічна, позаяк вона багато чого може дати людині: приміром, упевненість для сором’язливих, втіху для самотніх і ущербних, ясність у вирішенні проблем і що найважливіше – ілюзорну надію на дружбу і кохання. З фільму «Найкращий бар Америки».
Зателефонувала читачка з Татарбунарів: «Живу з вашими книгами, лягаю з вашими книгами, вкриваюся вашими книгами…»
Немає почуття гумору без прихованого почуття смутку. Ніщо так не дратує жінку, як чоловік, який сидить і нічого не робить.
Фотографії – це закам’янілість часу і світла.
Перебираю свою бібліотеку, що розрослася до непомірних об’ємів. Макулатуру кидаю в мішок. Підбігла мала Даринка:
«Чому ти викидаєш ці книжки?»
«Я їх прочитав і вони мені вже не потрібні».
«А якщо ти забудеш те, що прочитав…»
Тричі подумай – і нічого не скажи.
Вся справа в грі, казав Ентоні Хопкінс. Гра життя з самим життям. У цій грі головне нічого не вигравати, нічого не програвати, нічого не доводити.
Політика стада. Барани обожнюють хазяїв, люблять пастухів, поважають собак і ненавидять вовків. Барани не здогадуються, що… хазяїн, пастухи і собаки з’їдають баранів більше, ніж вовки. (Читаючи Адама Сміта).
Для письменника бібліотека власних спогадів важливіша, ніж бібліотека чужих книжок.
Мирослав Дочинець
