Часом перечитую давно читане…
Не минуло й тридцяти років як взявся поперегортати Сєвєряніна.
Проте вже на четвертому вірші збірки мене «переклинило»:
Еще Вы девушка: ведь этот алый крапат
На блузке лилиебатистовой – весень…
Гаразд — думаю — цей таінствєнний «крапат» — якось погуглю… Ліля — я так зрозумів — ім’я дєвушкі… «на блузке лили» – понятно. Але «єбатістовой вєсєнь» — це вже за межами мого скудного ума і вродженої цноти…
Нє, друзі, — правда за В’ятровичем!
Цей «руський мір» він не лише — зараза — підступний, але ще й — гад — зашифрований…
Тарас Федюк
