… Останнім часом сняться погані й тривожні сни, все йде якось наперекосяк: незрозуміле захворювання, смерть дорогого друга Василя Бабуха, перемога антиукраїнських реваншистів Медведчука на місцевих виборах в Україні…
Не бачити українцям ні добра, ні щастя. Не жити їм так комфортно, по-людськи, як живуть люди у цивілізованому світі…
Cьогодні, через той триклятий Ковід, не зміг вилетіти з Брюсселя на похорон Василя Бабуха, аби нарано прибути в Чернівці. Пробач, друже Василю, що не зможу провести тебе в останню путь. Думаю, що це ще не все… Звалиться іще якась така каменюка, такий валун, що від мене й мокрого місця не лишиться… Ну, є якесь таке невеселе відчуття.
До речі, чи усі знають, що чернівецький митець Василь Бабух є не лише автором сотень газетних публікацій, художніх фотографій, низки віршів, памфлетів, епіграм, нарисів, новел, чотирьох книг…, але він ще й писав слова для пісень Софії Ротару, Назарія Яремчукa, Василя Зінкевича, Павла Дворського.
У 2004 році Василь Бабух разом із композитором та співаком Павлом Дворським став переможцем фестивалю «Шлягер року» із піснею на його слова «На поклик матері спіши»…
Ростислав Демчук
