Вітаю! Проголосували… «Попов.., ОПЗЖ.., Шарій, убивця Лозинський, сєпарша Штепа.., знову Труханов, Кернес…» — обурюються притомні. Заспокойтеся, друзі! Вгамуйте нерви і видихніть обурення… Простий народ завжди обирає страждання. Муки, смерть, русскій мір, лайножерство, брєхню, морок…
Бо страждання і смерть для русскаго (совєтскаго) чєловєка — природніші за щастя, заможність і можливість подорожувати світом. Примітивність завжди буде в ціні, бо не потребує зусиль. Еволюційний шлях тернистий і кропіткий.
Тому русифіковані українці кіровоградщини краще воліють бути вбитими на сафарі, аніж будувати європейську Україну, де тебе будуть примушувати чистити зуби, дотримуватись правил дорожнього руху, користуватися дезодорантами, опановувати професію, відповідально ставитися до навколишнього середовища, не викидати сміття біля дороги чи, чого гірше, не палити траву навесні, читати книжки і вчити мову — а це вже справжній фашизьм!!!
Ось чому прості люди завжди проти фашизьму, що його нав’язує проклята Гійропа, місцеві нацики та заокеанські ж масони! Бо краще загинути на сафарі від руки народного депутата, російських «градів», чи від ножа гіркінців, аніж жити в «фашістской Українє»!
«Фашізьм» нє пройдьоть!!!
Тому все природньо і прогнозовано. Х*ЙОВІ МАЮТЬ СТРАЖДАТИ, бо самі обирають цей шлях. Це право дає їм сучасна демократія! І жодні фашисти не відберуть у лайножерів права на все х*йове!
«Кожному – своє» — цей біблейський вислів, що колись прикрашав ворота Бухенвальду, нині офіційно заборонений в Німеччині. Та парадокс нашого часу полягає в тому, що радянські (російські) люди марять колишніми концтаборами, мріючи про їх відновлення на теренах сучасної України, бо почуваються в них найприродніше. Отримують задоволення від мук, страждань, побутових негараздів, приниження, (поцікавтеся цим феноменом у мешканців ОРДЛО).
І якщо х*йові обирають неволю й концтабори, то добрі й гарні прагнуть свободи, щастя, заможності, а ще ніяк не можуть збагнути, чому перші обирають усіляке гівно. Мучаться, рефлексують, пишуть гнівні пости в соцмережах…
Облиште, друзі!
Х*йові не варті вашої уваги. Бо увага — найціннійший ресурс в світі. Приділяймо увагу собі: гуляймо з собакою, читаймо дітям казку, готуймо щось смачненьке чи граймося з кішкою.
Життя прекрасне! Бо справді: кожному — своє.
Добрим — добре. Х*йовим – х*йове! Вибір зроблено! Життя триває.
Антін Мухарський
