Мудрі люди різних епох наполегливо переконували (найбільше — самих себе), що світ — театр, а люди в нім — актори. А це ж неспроста. Очевидно, когось мучила протилежна думка, тільки шекспірня взяла гору й ту протилежну думку загнала під лавку в куток.
Протилежною думкою колись жили українці: світ — це вічна тяжка боротьба за існування, де перемагає меншість, а більшість гине.
Який до біса театр!
Театр, азарт, амбітність, марнославство — це можуть собі дозволити нероби, які заради власного добробуту запрягли в ярма робочих людей.
Можна було б пожаліти українців, що є дурні. Але ці дурні за тисячі років витворили культуру, яку тепер зневажає й ненавидить увесь паразитичний світ, бо не може її засвоїти.
P.S.
Ні засвоїти, ні знищити.
Василь Триліс
